Предвічний родився под літом
Хотячи землю звеселити
До нас з тьми отведе
І по світу приведе «заблудших»

Новоє літо зачинає
Новий цар, царя возначає
У бога ся народив
Цяря того засмутив «Ирода»

Коль Діва сина народила
Впадає в Єфеси Діана,
Пізнай Бога нашого
Веселися дружно «Христоава»

Привикай Діво вповивати,
Не пристань старче пильнувати
Сотворителя своєго. – Создателя твоєго,
Знают царя нашего «Бидлята»

Повнота місячна була
Коль Діва сина народила
Цілу нічку й світила
Волю його сповити «Мусіла»

А звіда сполудила Царя
Спішити до вертепу із даля
Вітали го пастирі потом
Прийшли і царіє «до царя»