Предвічний
Предвічний родився под літом
Хотячи землю звеселити
До нас з тьми отведе
І по світу приведе «заблудших»
Новоє літо зачинає
Новий цар, царя возначає
У бога ся народив
Цяря того засмутив «Ирода»
Коль Діва сина народила
Впадає в Єфеси Діана,
Пізнай Бога нашого
Веселися дружно «Христоава»
Привикай Діво вповивати,
Не пристань старче пильнувати
Сотворителя своєго. – Создателя твоєго,
Знают царя нашего «Бидлята»
Повнота місячна була
Коль Діва сина народила
Цілу нічку й світила
Волю його сповити «Мусіла»
А звіда сполудила Царя
Спішити до вертепу із даля
Вітали го пастирі потом
Прийшли і царіє «до царя»